Запамʼятай

Запам'ятайте ці рядки у своїй голові:
війна нестерпна до мозку кісток.
Нікому не хотілося цього, але й не питали.
Вони вмирають — вони не знають, чому воюють, для чого вони це роблять.
Вбивають нас... навіщо?
Вони не можуть так довго думати, що це «визволення».
Вони знають, але все одно вбивають.
Невже їм це подобається?
Вони бачать кров та сльози — і неважливо, ворог це чи дитина.
Чому вони це роблять? Вони ж люди.
Як вони вирвали свої серця з грудей?

А ми...
Ми також люди, такі ж самі.
Але ми знаємо, для чого це робиться: для життя, для свободи.
Але ми забираємо своїх без вибору.
Навіть якщо у візку — дитина, чи в квартирі — сім'я.

А чи зможуть люди вимитися від крові на руках?
І коли повернеться батько? А мати? А брат? А сестра?.. Коли?